Гостьова книгаДодати повідомлення

Ім'я
Ел. пошта
Текст повідомлення
* усі поля обов'язкові для заповнення!
22/06/2012   Олена
Вчора були на виставі «Довершений Чарлі», в мене просто не вистачає слів, щоб описати захоплення виставою і акторами. Чарлі був просто неперевершений, в нього була закохана не тільки Меріам, але і всі жінки присутні в залі, в кінці вистави на очах були сльози і хотілося, щоб сталося диво і Чарлі залишився живий і щасливий, але в житті не завжди так буває, але диво було це гра АКТОРІВ. Я ще довго буду думати про цю виставу, таке не забувається. Хочу подякувати всім, всім акторам цієї вистави. Але мені дуже шкода тільки одного, що в мене на виставі не було квітів і тільки оплески могли висловити почуття глядачів. До зустрічі, я думаю, якщо хоч раз потрапиш в цей театр, то стаєш одразу постійним глядачем. А ще мені дуже сподобалося атмосфера перед виставою, таке враження, що це була машина часу… Все забракло слів. Ще раз ДЯКУЮ.
Олена, Анастасія, Юлія, Віталій.
30/05/2012   Наталія
29.05.2012 були з подругою на ”Жінці у пісках”. Сподобалась гра головних акторів, а особливо вразив музичний супровід Наталії Бегми. Зачарував теплий прийом перед виставою з коротких ескурсом в історію театру та його будівлі, фортепіанний концерт, саме приміщення - почуваєш себе на світському заході 19 ст. Вистава викликала бажання ближче познайомитися з творчістю Кобо Абе. Обов”язково ще не раз підемо у ”Сузір”я”! дякуемо за прекрасний вечір.
28/04/2012   Наталья
Вчера с мужем были на спектакле ”Холостяки и холостячки”. Поражены, ошарашены , получили огромное удовольствие. Первый раз были в таком маленьком зале, где актеры рядом с тобой.Поначалу переживала, как восприму такое ”общение”. А теперь поняла-оно таким и должно быть. Очень понравилась игра молодых актеров. Это мягко сказано. Поразило,ошеломило(!!!), как они передавали чувства, мысли и душевные терзания, в общем-то присущие уже ”зрелым” людям. Я бы ”классифицировала” эту пьесу не как комедию, а скорее как трагикомедию. Ведь в ней подняты извечные вопросы человеческой жизни- ”зачем”,”почему” и ”что же всетаки делать”. И относиться к ним только с иронией или только со слезами - невозможно. Еще раз спасибо молодым актерам, что так здорово показали терзания человеческого ”я”. Браво!!! Спасибо создателям спектакля за интересную, динамичную и нестандартную форму преподнесения- так много оказывается можно передать жестами, мимикой, пластикой, междометиями, даже игрой тембра голоса у одного и того же человека. Меня захлестывают эмоции, не могу больше подбирать слова.Хочется аплодировать,аплодировать,аплодировать!!!
23/04/2012   Дмитрий
Был сегодня в четвёртый раз на спектакле ”Леттис и Лавидж”. Очень хорошая работа. Одна из лучших работ, из того что мне довелось посмотреть. ”Оскар-Богу” - не понял. Особенно после просмотра моноспектакля А.Б. Фрейндлих ”Оскар и розовая дама. Четырнадцать писем к Богу” - это вообще какая-то насмешка над этой грустной и излечивающей историей. Такое ощущение, что режиссёр сам до конца не понял о чём там речь)). И самое ужасное - терпеть не могу, когда взрослые играют(воображают) детей. Это уже не мастерство актёра - это клоунада. Ещё пару спектаклей смотрел, которых и названия не помню. Такое...ни молоко, ни сметана. Но ”Леттис и Лавидж” - моя любовь навсегда.))
21/04/2012   Алла
Від групи слухачів:
Дякуємо сестрам Тельнюк і дякуємо майстерні Сузіря за надану можливість бути в духовному осередку.
19/04/2012   зритель
Спасибо за ”Оскара”! Очень понравился спектакль! Не ожидали, что он будет таким печальным, но сколько смысла, чувств, эмоций! Большое спасибо актерам, очень гармоничный дуэт, а молодой актер великолепно сыграл мальчика. Браво!
06/04/2012   Женя
Нахожусь под большим впечатлением о представлении ”Холостяки і холостячки”. Очень искренне, эмоционально и пронзительно. Этот спектакль заставляет смеяться до слез и плакать почти навзрыд.
01/04/2012   Ирина
Всім рекомендую ”Розмова якої не було....”давно такого не бачила....сходіть на пожалкуете...дякуэм акторам за гру)))
13/03/2012   Алевтина
Частенько захожу на цю сторінку - гостьову - дізнатися про враження глядачів щодо вистав театру. І не розумію, що відбулося у святковий день, де мала бути премєрна вистава. Адже попередній дописувач на цій сторінці відгуків написав таке, що я не впевнена, чи йдеться про Сузіря. Ні слова не написано про сам спектакль, сюжетну лінію, гру акторів... О, згадала! Автор/глядач вибіг із зали (забрав квитки), не бажаючи переглянути театральне дійство. І, як я зрозуміла, його налякав ... аншлаг!
Щось не дуже віриться, що вишукана публіка ”перелазила”, перепрошую на слові, через якийсь барєр, щоб потрапити у залу чи до крісел зали (я собі уявила турнікети на стадіоні). Звісно, кріслами (українською) я назвала ті стільці в театральній залі, якими й інші глядачі, як я чула, бувають не задоволені, порівнюють з іншими театрами, де встановлені бархатні крісла. А хиткий партер Сузіря дійсно не розрахований на тих відвідувачів, хто силою бере ... перепони на шляху до своїх майбутніх вражень. Тобто мова йде про зовнішє у театральному ... забезпеченні показу вистави.
Оскільки не була присутньою на спектаклі у зазначений (нижчевказаний) день, закликаю очевидців написати свої враження щодо театрального мистецтва - суто вистави. Невже сталося нечуване -
провал премєри? Перепрошую - не вірю.
І стосовно того, що періодично толочиться про незафіксовані місця в квитках та відповідно про вільне/довільне обрання глядачами місця в театральній залі. Можливо, керівництво театру і виходило з того, що мене, нарешті (!) осяяло, але я чомусь зраділа своєму ”відкриттю”: китки без вказаного місця - це ТЕСТ на глядача! Як справедливо нам підказує шановний О.Кужельний, треба рухатися в театрі, і до зали, і до вільного місця без поспіху, поважно (поважаючи себе й інших, хто поряд), статечно, з гідністю.
Подібно тому, як отой збурювач моїх емоцій (автор попереднього тексту, що стоїть на сторінці нижче) бажав, щоб зовнішнє (обладнання, антураж, а тут --поведінка людини) відповідало внутрішньому (мистецтву, змісту -- світу, єству людини).
13/03/2012   Алевтина
Квитки без вказаного місця - це ТЕСТ на глядача!
09/03/2012   дмитро
На 8 березня вирішили піти на виставу, так би мовити - в святковий день на святкову подію. Заздалегіть замовили квитки, прийшли за пів-години до початку вистави. В маленькому вестибюлі почали набиватися люди, але далі нікого не пропускали і лише за пятнадцять хвилин дозволили піднятися на другий поверх. Вхід до зали (камінна зала)відкрили в десять хвилин на восьму і почали неорганізовано запускати людей. Сам, так би мовити партер знаходився на високому хиткому помості і дехто з глядачів навіть падав намагаючись на нього видертись. Далі - більше, виявилося, що місць не вистачає, тому на проходах стояли жорсткі,розкладні стільці. Крім того, що на них було дуже не зручно сидіти, то й ще абсолютно не було видно крихітної сцени. Довелося здати квитки і забрати гроші. Але вечір і святковий настрій був зіпсований.Ось так, бажаючи подивитись прем”єру, побачили хамське відношення до глядачів з боку адміністрації театру. А її директору хотілось би сказати: ”Шановний, оскільки Ви знаходитесь в будинку, що належить до історичної і культурної спадщини нашого міста, то хоча б намагайтесь дотягнутися до того рівня культури, що була притаманна його власникам”.
05/03/2012   Жанна
Ви ще не бачили ”Момент кохання”? Ви багато втратили... Моновистава - один із найскладніших жанрів, і саме у ньому ще раз підтвердився професіоналізм і безмежна закоханість Євгена Нищука у свою роботу. Дія відбувалася на камерній сцені, що мені дуже сподобалося. Запам`ятався момент монологу, коли Євген щось говорив-говорив, а потім глянув на мене, але ні, він не бачив мене!.. Саме тоді я побачила той вогонь у його очах... Як він закоханий у свою справу!.. Здавалося, він не помічав нікого, жив в іншому світі, який же сам і створив. У цьму, мені здається, і є його геніальність...
28/02/2012   Марія
Учора була на ”Украденому щасті”, то вийшла вся заплакана.
А сьогодні зловила ”Момент кохання”... Дуже сподобався саундтрек. Скажіть, будь ласка, окрім ”Кому вниз”, ”Океану Ельзи”, ”Васі Клаб” та музики Романа Гриньківа чиї ще були пісні/композиції? Якщо напишете на пошту чи відпишете сюди, буду дуже вдячна.
24/02/2012   Євгенія
Дивилися виставу ”Мне тесно в имени своем”. Сподобалося, як грав Євген Нищук, хоча місцями перегравав і був дещо пафосним. Але мені здається, що Лариса Трояновська не дуже підходить на цю роль. Не схожа вона на буремну і рвучку балерину. Вона схожа на маму, домогосподарку, домашню випещену жінку. І це дуже дисонує з Єсенінім, який був гуляка, хуліган, душа компанії, молодий гарячий чоловік. Дивлячись на героїню Лариси, ніколи не подумаєш, що вона взагалі може бути балериною.
20/02/2012   Татьяна
Здравствуйте! Были у вас на спектакле Золушка с детьми. Хочу вам сказать огромное спасибо и от своего имени и от имени детей- все получили огромное удовольствие и взрослые и дети. Процветания вам и крепкого здоровья. Спасибо за ваш труд
18/02/2012   Алла
14 лютого, ”Все про кохання”, Олександр Олесь, авторська ідея і постановка Олексія Кужельного - все це разом визначило наш з друзями вибір на чергову зустріч з театром, духовним світом, одним словом - із ”Сузірям”.
Натхненні передмовою самого маестро, Олексія Павловича, завмерли в очікуванні швидко прочитати оригінальний текст пєси. А перша частина дійства, як на мене, поставила акценти та враз захопила у вир небуденного. Наступні інтерпретації людського високопочуття та взаємовідносин ”він - вона” насичують клітини глядача не тільки суто театральними засобами, а передовсім художньо-мистецькими. Вся палітра діє на наше сприймання: тиша – слово – анімація – пантоміма – рухи – танець – двобій – злиття та єднання – портрети – пісня кохання...
Після деяких вагань наважуся відкрити і власні відчуття. Мене розбурхало са́ме активне дійство, я немовби з героями консонувала на одній хвилі. А потім раптом розтурбувалася через войовничість, двобій такої чарівної пари.
Все ж, такі тексти, мабуть, будуть невиразними в намаганні передати отриману гамму почуттів… Додам лише, що навіть лаконічне ”Зачепило…” з вуст наймолодшого з нашого гурту дещо, або й багато чого важить.
Велике спасибі режисерові за відкриття творчості Олександра Олеся. Нове для нас, хоча і не зовсім просте словотворення, така українська мова викликає не тільки повагу до автора – нашого земляка, а й дає нам підстави пишатися культурним надбанням.
А ще особлива (колективна) наша вдячність творцям за ”Цілуй її, цілуй”. Ми пошепки закликали не припиняти звучання чарівних звуків і наповнили ними свої серця.
27/01/2012   Мария
Сьогодні була на виставі ”Депо Північне”. Була вражена грою акторів. Дуже сильно. Дуже. Під кінець ледве стримувала сльози. Молодці!
24/01/2012   Татьяна
Сергей Ростиславович, самый лучший!
19/01/2012   Дарія
Вистава про кохання Єсеніна та Айседори Дункан - божествена!Рекомендую.
Отримала істинну насолоду.
Актори палають на сцені, живуть!)
Дякую!
09/01/2012   Сириона
Добрый вечер. Была в Киеве в гостях, попала в Сузiря на ”Случайное танго”, впечатлений море. И атмосфера понравилась, и приём тёплый. Таких театров немного, я очень рада, что попала туда.

Отзыв о спектакле в моём блоге: http://oire.org/windnotes/entry/8510/