Давня історія – новий погляд

У Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» молодий колектив «Гайдамаки ХХІ ст.» нещодавно представив виставу за твором Лесі Українки «На полі крові». Показ спектаклю відбувся у рамках проекту «Заявка на успіх».

За словами керівника проекту, народного артиста України Олексія Кужельного, він має на меті надати посильну допомогу в популяризації новоутвореним театральним одиницям. Для цього у добре знаних київських театрах важливо продемонструвати їхнє мистецтво, долучитися до створення інформаційного приводу, врешті зацікавити своїх постійних прихильників мистецтвом молодих. У рамках проекту свої роботи вже показали театри «Між ІІІ колон» та «Творча котельня».

Наразі ж у гостях у «Сузір’я» побував молодий київський театр «Гайдамаки XXI ст.», який створили випускники викладача Київського національного університету культури і мистецтв Нінель Биченко. «Гайдамаки XXI ст.» позиціонують себе як класичний український театр. Але режисери не обмежуються лише українською класикою. Головний акцент на драматургію, що хвилює сучасного глядача саме України.

Цього разу молодих українських митців зацікавив драматичний етюд Лесі Українки «На полі крові», який письменниця написала 1909 року. У творі пропонується нестандартний погляд на історію зради Юди. Згідно з апокрифічною версією, на яку спиралася поетеса, він, продавши Христа, не повісився, а купив за отримані гроші клапоть неродючої землі біля Єрусалима. На цій території Леся Українка змальовує зустріч і бесіду двох дійових осіб: Юди (Руслан Гришко) і Прочанина (Андрій Кименков), яка переходить у філософську та морально-етичну дискусію.  

Молодий колектив взявся за роботу над поемою "На полі крові" саме з мотивом дізнатися ким же насправді був іудей Юда – ізраїльським патріотом, який готував повстання народу проти римських завойовників і для цього користувався популярністю Ісуса чи цинічним матеріалістом, який уміє використовувати будь-яку ситуацію для здійснення своїх намірів? Вже на сценічному майданчику глядач спробує осмислити образ Юди, закарбованого в свідомості як уособлення чорної зради. Не виключено, що він надасть йому амністію.

«Юда думав, що коли він продасть Христа, то Бог не дасть йому померти, адже це син Божий. А народ постане проти гніту Римської імперії й Ізраїль стане вільним. Проте, не так сталося, як гадалося», - ділиться своїми враженнями виконавець ролі Юди Руслан Гришко. А за словами Андрія Клименкова роль Прочанина на сьогодні найскладніша і найвідповідальніша у його творчій біографії.

Родзинкою вистави став музичний супровід, який здійснює музикант Національної опери України Дмитро Хорошун (ударник). Експериментальну  музику він створює у режимі реального часу за допомогою музичних інструментів, зокрема з Африки і Тибету. Грає без партитури. Тож щоразу виходить інша музика.

«Суть мого дійства на сцені – додати глибини сюжету через звукові ефекти», - зізнався Дмитро.

Напевне багато глядачів по іншому подивилися на давно відому біблійну історію. Чимало з них зацікавилися молодим колективом, а можливо дехто відвідає театральний центр «Краків» на лівому березі столиці, де відбуваються вистави цього театру.

 Едуард ОВЧАРЕНКО