Гра в Чехова по-українськи


Хоча ми вже більш ніж двадцять років живемо в українській державі — вік дорослої людини, однак до сих пір чимало наших громадян ставить під сумнів доцільність постановок у вітчизняних театрах українською мовою творів О. Островського, Ф. Достоєвського, Л. Толстого, А. Чекова, М. Булгакова та інших класиків російської літератури.

Таким скептикам хотілось би порадити подивитися виставу «Вогні» за мотивами однойменної повісті Антона Чехова, прем'єра якої нещодавно відбулася в Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я».
Режисер-постановник вистави — народна артистка України Алла Бабенко добре відома шанувальникам театрального мистецтва далеко за межами України, однак у рідній державі її режисерські роботи допоки, на жаль, маловідомі. А камерні постановки режисера за творами Антона Чехова з нетерпінням чекають у підмосковному Меліхово, де вже майже тридцять років проводиться Міжнародний театральний фестиваль «Чеховська весна». Від 1999 року актори Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, в якому А. Бабенко працює режисером, привозять до Росії своє прочитання, здавалося б, усім добре відомого Антона Чехова.
Однак життя багатьох вистав після проведення фестивалів закінчується. Тож у режисера та акторів виникло бажання, аби одна з останніх їхніх чеховських робіт залишилася на сцені. Проте як це зробити, адже у виставі «Вогні» задіяні заслужений артист України, актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Тарас Жирко (м. Київ) та артисти Львівського театру імені Марії Заньковецької Олександра Люта і Юрій Чеков? Незабаром свою сцену їм надала Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я», де завжди схвально ставилися до самобутніх творчих постановок.
«Вистава нам дорога тим, що дихає сучасністю. У ній є той вогонь почуттів, якого так не вистачає у нашому житті. А вловити нинішню природу почуттів означає налагодити сердечний контакт між сценою і залом, акторами і глядачами»,— зазначив художній керівник КАМТМ «Сузір'я» народний артист України Олексій Кужельний.
Особливістю вистави «Вогні» стало те, що актори неначе не грають Чехова, а грають в Чехова. Але грають по-дорослому і професійно. Оригінальність режисерського задуму полягає в тому, що виконавці ведуть розповідь не від першої, а від третьої особи. Це дає їм змогу подивитися на чеховських героїв збоку і поімпровізувати. Такий підхід нещодавно використала відома українська актриса Лариса Кадирова у виставі «Марія», що з успіхом іде на Камерній сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Як виявилося, цей підхід є досить вдалим і дозволяє краще розкрити внутрішній світ персонажів.
Поступово актори зі споглядачів трансформуються у чеховських героїв. І грають вони настільки достовірно, що глядачі мимоволі занурюються у вир їхніх переживань. Наталія (Кицюня) у виконанні Олександри Лютої — це жінка емоційна, проте водночас дуже чутлива й романтична. Вона прагне кохання і здатна йти заради нього навіть на нерозважливі вчинки. «Я завжди намагаюся виступати адвокатом своїх персонажів, і для мене було важливим якщо не виправдати, то принаймні зрозуміти дії героїні»,— зізналася пані Олександра. До речі, це вона переклала «Вогні» українською, і мова чеховських героїв вийшла шляхетною та вишуканою.
У новій постановці режисер зробила свій наголос на почуття та внутрішню необлаштованість своїх героїв. Вони прагнуть досягти життєвих «вогнів», однак безсилі щось змінити у своєму житті. А вся вистава пронизана чеховським сумом за людською душею, що не може знайти спокою.
21/06/2013
«Демократична Україна» Едуард Овчаренко