Такий «Дивний світ театру»!

В афіші «Сузір'я» з'явилася аншлагові вистава — номінант «Київської пекторалі-2018»

П'єсу популярного французького драматурга Марселя Мітуа (1922 — 2012 рр.) поставив Володимир Борисюк, який є також сценографом вистави. Головні ролі виконують актори Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра — Тетяна Круліковська (Сюзанна) та Антон Вахліовський (Жан), а творчу компанію їм складають Зоряна Цвиг (Ніколь) та Сергій Коршиков (Драматург). Це історія про театр без ретуші, де успіх та аплодисменти йдуть поруч з інтригами й заздрощами, де лицедійство продовжується за лаштунками і важко побачити грань, де щирі почуття, а де лише гра у закоханість. Драма, комедія, трагіфарс — усе тут перемішано! «Дивний світ театру» можна назвати бенефісом чудової актриси Тетяни Круліковської.

— Жанр — «вистава у виставі» — завжди дуже цікавий, але й складний, бо оповідає історію про театр у театрі. П'єса написана вже років 20 тому. Коли я вирішив її поставити, то одразу запропонував Тетяні Круліковській зіграти роль примадонни Сюзанни, — розказав «Дню» режисер В. БОРИСЮК. — Ця актриса запам'яталася мені з тієї миті (2000 р.), як почала працювати у трупі Едуарда Марковича Митницького в Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Вона дуже обдарована, харизматична, але в рідному колективі її зазвичай використовують як характерну акторку. Мені здається, що вже настала пора їй розширювати своє амплуа. П'єса Марселя Мітуа дає змогу розкрити Круліковську як примадонну сучасної сцени. Чомусь ми звикли, що прими — це дами старші, ніж Тетяна, і зовні (фактурою), може, більш вагомі, а мені була потрібна сучасна зірка сцени — саме така, як Круліковська! Вважаю, що нам варто ламати старі стереотипи і показувати європейську якість майстрів. Тетяна внутрішньо дуже тонко відчуває нюанси кожного образу, який грає.

П'єса Марселя Мітуа дає змогу акторам продемонструвати різні грані свого таланту. Це мікс, або фреш, де за короткий час героїня робить чимало перевтілень, а таке до снаги тільки справжнім майстрам! У нас вийшла салонна вистава, яка органічно вписалася в модерний інтер'єр театральної майстерні «Сузір'я». Важливо було знайти хорошого партнера Тетяні. На мою думку, Антон Вахліовський у ролі Жана не лише додав яскравих барв до постановки, а й разом актори створили цікавий творчий дует. Шкода, що Антон мало затребуваний у «лівобережців», бо потенціал він має великий. Це глибокий митець, фантастичний актор, який починає відкриватися різними гранями таланту, і вже настала пора йому переходити до головних ролей.

У «Дивному світі театру» вистава йде російською мовою, а по-українськи вмонтовані «вставки» із п'єси «Спогади» Джона Маррелла (популярна вистава «Сміх лангусти»). Двомовність у постановці із самого початку була задумана для того, щоб показати, що навіть наші столичні зірки грають на сцені рідною мовою, а коли падає завіса, то більшість артистів — російськомовні. Така собі у мене вийшла незла пародія на колег і сьогодення, бо в Києві 90% митців досі в побуті розмовляють російською мовою! А це сумно… Бо зірки за лаштунками, б'ючи себе в груди, запевняють, що вони патріоти, а насправді це не завжди так… До речі, через двомовність часто на сцені проскакують русизми чи суржик, бо думають артисти іншою мовою…

«Вставки» органічно вписалися. У п'єсі Дж. Маррелла є дуже символічна фраза: «Ти кохав не мене, а всі ті ролі, які я грала!» І тому в постановці я використав шматочки зі «Сміху лангусти» — ця вистава теж про театр, про легендарну Сару Бернар, яка в останнє літо свого життя вирішила написати мемуари, щоби згадати свій шлях у мистецтві, знакові ролі… Нагадаю, цей матеріал у 1990-х роках прекрасно грали на київській сцені Надія Батуріна і Леонід Бакштаєв — цю виставу я дивився, ще коли був студентом. А потім уже сам поставив «Сміх лангусти» для Неоніли Білецької та Анатолія Ященка (у «Сузір'ї» ця вистава була років десять у репертуарі!). Цю п'єсу ставили в різних театрах. Знаєте, є такий матеріал, який тебе не відпускає, а тому навіть вирваний із контексту — мені він дуже дорогий…

Нині експерти «Київської пекторалі» складають свої «трійки» кращих вистав. У номінації «Найкраща актриса» за перемогу позмагається Тетяна Круліковська за роль Сюзанни у «Дивному світі театру». Як відзначає В. Борисюк, актриса гідна цієї почесної нагороди, бо вже двічі була номінована на «Пектораль» за роботи у «Випадковому танго» і «Страху бажань», але тоді удача промайнула повз неї, то може нині фортуна посміхнеться прекрасній актрисі…

До речі, побачити, як феєрично грає Круліковська і «компанія», можна переконатися, якщо прийти в «Сузір'я» 7 або 16 березня, коли відбуватимуться наступні покази «Дивного світу театру».

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Рубрика: 
06/03/2018
Газета ”День” від 6 березня 2018 року