Історія вулиці Ярославів Вал бере свій початок ще з ХІ сторіччя. Вона названа на честь Ярослава Мудрого. В ті часи ця вулиця була межою “міста Ярослава” (саме так називали цю частину нинішнього Києва), збудованого на Старокиївській горі по якій проходив захисний вал. У 40-50-х роках ХІХ сторіччя, після знесення рештків цього валу, на його місці було прокладену вулицю Підвальну (тобто “під валом”), яка у 1869 році отримала нову назву – Ярославів Вал. Проте у різні часи існували ще назви Велика Підвальна, Полупанова, Ворошилова, але остаточна назва вулиці закріпилася у 1977 році – Ярославів Вал.
Як тільки з’явилась можливість купувати землі на цій ділянці міста, вулиця одразу ж почалась забудовуватися. Одним з тих, хто почав будувати тут свої будинки, був Леонід Петрович Родзянко (найвідомішим представником роду Родзянків є Михайло Володимирович, Голова III та IV державних Дум Росії; Леоніду Родзянко він є двоюрідним братом). Леоніду Петровичу належали три будинки по вулиці Ярославів Вал – точно відомо – №14, №16 (разом із будівлями, які знаходяться у дворі). У цокольному поверсі колись розташовувалися контори і магазини, над аркою брами – невеличка лоджія та помешкання двірника. Всі будинки, які побудував Мартін Вільгельмович Круг, були доходними – в них здавалися квартири у 5 та 6 кімнат. Обидва входи у будинки – парадний і бічний – оздоблені майже однаковими порталами з насиченими декорами і вензелями власника будинку: “Л. П .Р.”. Загалом у садибі, яка забудовувалася у кілька етапів, зведено два фасадні і три флігельні прибуткові житлові будинки, а також стайні, каретник, служби. Одною з відзнак цих будинків, так само, як і багатьох будівель старого Києва, були підйомні ліфти відомої і дотепер фірми “Отіс”. Боковий вхід до квартири призначався тільки для домовласника і відрізнявся від інших внутрішнім плануванням.
У будинку №14, який побудований у 1908 році, про що свідчить надпис на склі над лівим під’їздом та сімейний вензель “Л. П. Р.”, знаходились прийомні покої Родзянків.
Квартира займала ліву половину будинку на третьому поверсі і відзначалася майже “палацовою пишністю”. Парадні сходи і приміщення оздоблені штучним мармуром, ліпленням, розписом, позолотою, різьбленням по дереву, скульптурами. В інтер’єрах – три каміни, інкрустований візерунчастий паркет, стильна металева фурнітура.
Господар дому пройшов всі сходинки військової кар’єри від драгуна Українського полку до полковника. Леонід Петрович був також відомим українським кіннозаводчиком, він займався розведенням коней. Саме тому у будинку №14 був влаштований мистецький салон, в якому збиралися музиканти, письменники, актори; лунала музика, читались вірші, влаштовувалися домашні вистави. Хол приміщення був оформлений відповідно до пристрасті хазяїна: на стінах та стелі були розміщені полотна з зображенням сцен з життя любителів верхової їзди, а над каміном у першому холі (в ті роки це був “чоловічий хол”) на барельєфі зображений сам господар дому верхи на своїй улюбленці – Ракеті, – котра отримала Гран-прі на Лондонських перегонах. У другому холі (у “жіночій вітальні”) на камінному барельєфі зображена дружина Родзянко – дочка відомого хіміка Бейльштейна – Олександра (цікаво, що у родині її називали Маруся).
Під час реставрації будівлі під дерев’яними панелями в одному з холів виявилось, що всі стіни були виклеєні театральними афішами 1908 року. Спроби зняти всі афіші не вдалися – на жаль зняли лише одну афішу. Вона зараз прикрашає один з холів театру, а фрагмент другої – прикрашає вітальню на мікросцені театру.
У 1914 році Леонід Петрович Родзянко продав будинки і разом із дружиною та сином Борисом відправився до Америки, забравши з собою весь капітал. В Америці йому вдалося вигідно вкласти гроші і через три роки стати міліонером.
З 1945 по 1988 роки в цьому приміщенні знаходилась хорова капела "Думка" – саме тут колектив народився і це була перша їх домівка.
З 1988 року у будинку №14б працює перший камерний ангажементний театр – Київська академічна майстерня театрального мистецтва "Сузір'я".
З 2003 року у будинку №16 розташовується мікросцена Київської академічної майстерні театрального мистецтва "Сузір'я".